- волоктися
- —————————————————————————————волокти́сядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
волоктися — очу/ся, о/чешся і розм. волікти/ся, ічу/ся, іче/шся; мин. ч. волі/кся, волокла/ся, волокло/ся і волікла/ся, волікло/ся; недок. 1) Тягтися поверхнею чого небудь. 2) розм. Іти, їхати слідом за ким небудь. || Іти, ходити дуже повільно (від старості … Український тлумачний словник
воліктися — див. волоктися … Український тлумачний словник
блукати — 1) (рухатися без певної мети чи напрямку), тинятися, вештатися, сновиґати, плентати(ся), шастати, швендяти(ся) 2) (ходити / їздити по світу, часто змінюючи місце перебування), мандрувати, кочувати, волочитися, волоктися, віятися, никати, тинятися … Словник синонімів української мови
минати — I = минути 1) (пересуваючись, залишати позаду / збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги), о(б)минати, о(б)минути, поминати, поминути, проминати, проминути, лишати, лишити (у сполуч. зі сл. за собою ) Пор. обминати I… … Словник синонімів української мови
плентатися — (пересуватися повільно, через силу), тарганитися, плуганитися, плестися, волоктися … Словник синонімів української мови
влечи ся — чу ся, чеш ся, Вр. Тягтися, волоктися, влектися. Бодай ся влекло тай сьміху вартат. (про бесіду) … Словник лемківскої говірки